Схвалено Затверджено
педагогічною радою Суворовського Директор Суворовського ліцею №1 ліцею №1
(протокол від 31.08.2023 р. № 1) _______________В.В.Парубок
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
СУВОРОВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 1
ТУЛЬЧИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
на 2023/2024 навчальний рік
с. Суворовське
2023 р.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Суворовський ліцей №1 Тульчинської міської ради Вінницької області здійснює освітню діяльність на підставі ст.53 Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 18.05.2019 № 286/2019 «Про стратегію національно-патріотичного виховання», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р) «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 688 від 24.07.2019) , Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 року №538), Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, власного Статуту та власних Освітніх програм.
Згідно зі Статутом заклад освіти має таку структуру :
- Початкова школа – 1 – 4 класи,
- Базова школа – 5-9 класи,
- Старша школа – 10-11 класи.
Мова навчання – українська.
Школа працює у п’ятиденному режимі в одну зміну.
Ураховуючи потреби учнів, побажання батьків у старшій школі навчання організується за технологічним напрямом на базі МНВК м. Тульчина.
У 2023-2024 навчальному році в Суворовському ліцеї №1:
- в початковій школі – 4 класи,
- в базовій школі – 5 класів,
- в старшій школі – 1 клас.
Кількість учнів – 100 учнів.
Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про освіту», на засіданні педагогічної ради Суворовського ліцею №1(протокол № 1 від 30.08.2023) схвалено освітню програму закладу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентризму і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Перед закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:
1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
7. Проведення атестації та сертифікації педагогів;
8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.
РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
2.1.Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:
- 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-го класу - 805 годин/навчальний рік, для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-4х класів – 910 годин/навчальний рік;
- 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1085 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1120 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1205 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1225 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу (далі – навчальний план).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
На основі навчальних планів складається на навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
- підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.
Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
2.2. Навчальний план та його обґрунтування
Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальними тижнем.
Робочий навчальний план школи на 2022-2023 навчальний рік складено:
- для 1-2-х класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладів загальної освіти (розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна),затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 18.10.2019 №1272;
- для 3-4 х класів – за Типовою освітньою програмою для 3-4-х класів закладів загальної освіти (розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 18.10.2019 № 1273;
- для 5-6 класів – за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти , затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. №235;
- для 7-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405;
- для 10 – го класу - (за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 408
2.3.Порядок вивчення окремих навчальних предметів
Методологічною основою загальної середньої освіти є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага має приділятись вивченню учнями української мови, вітчизняної історії та культури, опануванню принаймні однією з іноземних мов, комп’ютерною грамотністю.
Робочий навчальний план закладу включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на факультативи.
У всіх класах гранично допустиме навантаження на одного учня повністю відповідає нормативам, передбаченими навчальними планами.
Ураховуючи потреби учнів, побажання батьків у старшій школі введено технологічний профіль навчання, згідно таблиці №3 типових освітніх програм для 10-11 класів затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 р. №408. З обов’язково-вибіркових предметів (інформатика, технології, мистецтво) вибрано інформатика і технології.
Години фізичної культури 1-11 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів (накази Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 року № 682, від 05.02.2009 року №66 та від 26.08.2010 року №834).
Навчальні заняття з предмету «Захист України» проводиться на базі освітнього закладу, використовуючи спортивний майданчик. Навчально польові збори для юнаків організовуються на базі військової частини в місті Тульчин.
Для покращення знань з основних предметів, метою формування моральної культури й культури поведінки, введено ряд факультативів та курсів за вибором у середній та старшій школі.
Варіативна складова освітніх програм реалізується так:
В основній школі введено курси факультативи:
- «Захист України» – 8-9 класи – 0,5 год.
Для розвитку в учнів художньо-естетичних смаків, творчих здібностей організовано роботу музичного гуртка – 6 год.
2.4. Структура навчального року
Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 28 червня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день. Тривалість уроків становить: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-11-х – 45 хвилин. Згідно із частиною 5 статті 16Закону України «Про загальну середню освіту» та листом Міністерства освіти України від № 1/9-190 від 02 квітня 2018 року «Щодо скороченої тривалості уроку
для учнів початкової школи» різниця в часі навчальних годин 1-4-х класів компенсується збільшенням тривалості перерв між уроками.
Навчальні уроки в школі розпочинаються о 8.30
1 урок: 830 –915
2 урок: 925 –1010
3 урок: 1020 –1105
4 урок: 1125 –1210
5 урок: 1230 –1315
6 урок: 1325 –1410
7 урок: 1420 –1505
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: орієнтовно І семестр - з 1 вересня по 29 грудня 2023 року, ІІ семестр - з 15 січня по 30 травня 2024 року. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно осінні – 30.10.2023-03.11.2023, зимові –30.12.2023 - 14.01.2024, весняні – 25.03.2024 -31.03.2024.
В залежності від положень діючих нормативних актів заклад продовжує здійснювати навчання в умовах воєнного стану. Організація та виконання усіх вимог щодо навчання в умовах воєнного стану в закладі покладається на керівника закладу освіти. Освітній процес відбуватиметься лише в змішаному форматі. Дистанційне навчання буде здійснюватися на платформах Zoom, Googl meet, Googl Classroom, Viber з використанням ресурсів Prometheus, ILearn, Наурок, Мій клас.
Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової і основної школи. Державна підсумкова атестація буде проводитись відповідно до чинного Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН від 07.12.2018 № 1369.
Навчальні екскурсії та навчальна практика не організовується за рішенням педагогічної ради.
Документи про освіту вручаються випускникам 9 класу – згідно визначеного графіку.
РОЗДІЛ ІІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ
ЗДОБУТТЯ ВІДПОВІДНОГО РІВНЯ НАВЧАННЯ
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Відповідно до статті 18 «Зарахування дітей до першого класу початкової школи здійснюється на безконкурсній основі».
Дітям, які вступають до першого класу ліцею і проживають на території обслуговування закладу, не може бути відмовлено у зарахуванні.
У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу
навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць,перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.
Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють,
надають такі документи:
– заява на ім’я директора ліцею;
– копія свідоцтва про народження дитини;
– медична картка встановленого зразка.
До першого класу зараховуються діти, як правило, з шести років, які досягли шкільної зрілості.
Учням, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу, надається право і створюються умови для індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальне навчання, затвердженого Міністерством освіти і науки України.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадян-ська відповідаль-ність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприєм-ливість і фінансова грамотніст |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
РОЗДІЛ ІV. МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну
послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.
Суворовський ліцей у 2023 – 2024 навчальному році обрав для роботи у 5- 6 класах наступні модельні програми (адаптаційний цикл 5-6 класи).
Спираючись на модельні навчальні програми, закладом освіти розроблено навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.
|
Галузь |
Предмет |
Назва |
Автор |
|
Мовно – літературна освітня галузь |
Українська мова |
Голуб Н. Б., Горошкіна О. М. |
|
|
Українська література |
Яценко Т. О., Качак Т. Б., Кизилова В. В., Пахаренко В. І., Дячок С. О., Овдійчук Л. М., Слижук О. А., Макаренко В. М., Тригуб І. А. |
||
|
Зарубіжна література |
Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т. |
||
|
Іноземна мова |
Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М. |
||
|
Математична освітня галузь |
Математика |
Математика. 5–6 класи. |
Скворцова С. О., Тарасенкова Н. А. |
|
Природнича освітня галузь |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу». |
«Пызнаэмо природу» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти |
Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І. |
|
Громадянська й історична освітня галузь |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти. |
Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О., Щупак І. Я.). Піскарьова І. О., Бурлака О. В., Майорський В. В., Мелещенко Т. В., Щупак І. Я.) |
|
Соціальна й здоровязбережувальна освітня галузь |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Лю |
|
|
Культура добросусідства |
Курс морального спрямування «Вчимося жити разом». 5–6 класи. |
Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. та ін. |
|
|
Технологічна освітня галузь |
Технології |
«Технології. 5-6 класи» |
Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М. |
|
Інформатична освітня галузь |
Інформатика |
Інформатика. 5–6 класи. |
Завадський І. О., Коршунова О. В., Лапінський В. В. |
|
Мистецька освітня галузь |
Музичне мистецтво Образотворче мистецтво |
Мистецтво (інтегрований курс). 5–6 класи. |
Кондратова Л. Г. |
РОЗДІЛ V. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
5.1. Основні форми організації освітнього процесу.
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.
Не зважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюється у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття, різнорівневих тестових завдань. Для підготовки до заліків проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використаних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше. Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства.
Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
− подолання інертності мислення,
− перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства застосовуємо:
• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
● відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
● активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
● практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
● відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
● виховання вільної незалежної особистості;
● забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
● впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
5.2. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності: викладання навчальних предметів у ліцеї повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт,навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності –за кожним класом закріплено окремий кабінет, для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості кабінету; проведення уроків фізичної культури здійснюється в спортивному залі, уроків трудового навчання – в обладнаній майстерні;
- якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі, крім того заступником директора здійснюється загальношкільний моніторинг.
За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає адміністрація закладу, зокрема за:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізацію соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахово кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.
5.3. Опис інструментарію оцінювання
Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.
Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.
Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.
Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчальної діяльності здійснюється відповідно до вимог модельних навчальних програм такими способами:
- Усне опитування ( індивідуальне, фронтальне),
- Письмові роботи ( діагностичні, самостійні, контрольні роботи, тестування, практичні, лабораторні роботи, завдання на контурних картах),
- Цифровий спосіб (завдання в електронному форматі Гугл-форми),
- Практичні роботи ( виготовлення практичних виробів, організація досліджень та проектів).
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове ( річне) оцінювання.
Формувальне оцінювання здійснюється через:
педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.
В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень.
У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожною характеристикою результатів навчання з освітніх галузей. У свідоцтві досягнень має бути розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.
Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо. Заповнюючи свідоцтво досягнень, учитель ставить «V», якщо навичка сформована, і залишає порожню клітинку, якщо навичка формується. Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у школі.
За рішенням педагогічної ради для оцінювання результатів навчання учнів третіх – четвертих класів використовується рівнева оцінка. Для позначення рівня використовуються такі позначки: П (початковий рівень); С (середній рівень); Д (достатній рівень); В (високий рівень).
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5 - 6 класів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне,семестрове, річне. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Оцінювання здійснюється за критеріями оцінювання, визначеними законодавством (додаток 2 до наказу МОН від 01.04.2022 №289). Упродовж адаптаційного періоду (вересень) не здійснюється поточне та тематичне оцінювання учнів 5 класу. Оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснюється на позитивному ставленні до кожного учня і враховується не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень.
Навчальний план для 1-2 класів
з українською мовою навчання на 2022-2023 навчальний рік
(за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти
(1-4 клас), розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки 08 жовтня 2019 року №1272 (додаток 1)
|
Навчальні предмети |
Кількість годин у 1 класі |
Кількість годин у 2 класі |
|
Українська мова |
5 |
5 |
|
Іноземна мова |
2 |
3 |
|
Математика |
3 |
3 |
|
Я досліджую світ |
7 |
8 |
|
Інформатика |
||
|
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Усього |
19+3 |
21 + 3 |
Навчальний план для 3-4 класів
з українською мовою навчання на 2022-2023 навчальний рік
(за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти
(1-4 клас), розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки 08 жовтня 2019 року №1273 (додаток 1)
|
Навчальні предмети |
Кількість годин у 3 класі |
Кількість годин у 4 класі |
|
Українська мова |
5 |
5 |
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
|
Математика |
4 |
4 |
|
Я досліджую світ |
7 |
7 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
|
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Усього |
22+3 |
22+3 |
Навчальний план для 5-6 класів
з українською мовою навчання на 2023/2024 навчальний рік
(за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти затвердженою наказом МОН України від 19.02.2022 № 235
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
|
|
5 |
6 |
|
||
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
|
|
|
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
|
|
|
Іноземна мова |
3,5 |
3,5 |
|
|
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
2 |
2 |
|
|
Географія |
2 |
|
||
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
|
|
Курс «Вчимося жити разом» |
0,5 |
0,5 |
|
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
1 |
|
|
|
Історія України. Всесвітня історія |
2 |
|
||
|
Інформатична |
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
|
|
Технологічна |
Технології |
2 |
2 |
|
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|
|
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
|
Разом |
26+3 |
29+3 |
||
Навчальний план для 7-9 класів
з українською мовою навчання на 2023/2024 навчальний рік
(за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
||
|
7 |
8 |
9 |
|
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
2,5 |
2 |
2 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
|
||
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
|
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
Основи правознавства |
1 |
|
|||
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
- |
- |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
- |
- |
|
|
|
Мистецтво |
- |
1 |
1 |
|
|
|
Математика |
Математика |
- |
- |
- |
|
|
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Природо-знавство |
Біологія |
2 |
2 |
2 |
|
|
Географія |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
|
Фізика |
2 |
2 |
3 |
|
|
|
Хімія |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
1 |
|
|
Інформатика |
1 |
2 |
2 |
|
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
|
|
|
Разом |
31 |
31,5 |
33 |
||
Варіативна складова
|
Предмети за вибором , факультативи |
7 |
8 |
9 |
|
«Захист України» |
0,5 |
0,5 |
|
|
Всього фінансується |
31 |
32 |
33,5 |
Навчальний план для 10 класу
з українською мовою навчання на 2023/2024 навчальний рік
(за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 408
(технологічний профіль)
|
Предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
Базові предмети |
27 |
|
Українська мова |
2 + 1 |
|
Українська література |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
|
Іноземна мова |
2 |
|
Історія України |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
|
Громадянська освіта |
2 |
|
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
3 + 1 |
|
Біологія і екологія |
2 |
|
Географія |
1,5 |
|
Фізика і астрономія |
3 |
|
Хімія |
1,5 |
|
Фізична культура |
3 |
|
Захист України (хлопці) |
1,5 |
|
Захист України (дівчата) |
1,5 |
|
Інформатика |
1,5 |
|
Технології |
6 |
|
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) |
38 |
На основі освітньої програми складено навчальний план.